Питає міліціонер одного: — Як же воно сталося, що ви в кювет з автомобілем перевернулися? — Ото ж такий він у мене норовистий,— пояснює хазяїн машини.— Сів я тверезісінький та й їду собі, а він усе вбік норовить звернути. Я — вправо кермб, а він — вліво, я — вліво, а він — вправо. Попомотав мною, триклятущий, аж поки й сам у кювет не звалився. — І це все? — Ні, з горя я зайшов у чайну та й ще грамів двісті до тих чотирьохсот добавив.
— Будь ласка, випий ліки, мій друже, бо твій жахливий кашель знову не дасть спокою вночі. — Який егоїзм! Я повинен пити ліки, щоб вона могла спокійно спати!
Сидять двоє гуцулів на полонині, тут один каже:
- Дивисі, дивисі, ген з тої скали альпініст полетів! О, ше один! Гніздо в них там, чи шо?..
Він був єдиним свідком автомобільної катастрофи. Поліцейський спитав його ім`я. — Джон Сміт. — Я прошу вас повідомити ваше справжнє ім`я! — Гаразд,— відповів свідок,— запишіть: Вільям Шекспір... — Ось так би й давно, а то дурить голову собі й мені...
— Дайте мені копу яєць, але тільки від чорних курок. — Як же це можна пізнати, чи вони від чорних? — питає продавець. — Я пізнаю з першого погляду. — Коли пізнаєте, прошу, виберіть собі самі. І жінка вибрала всі найбільші. |